Кажуть, що злочинці завжди повертаються на місце злочину. Для мене, як для фотографа, злочин побачити гарний кадр і зняти його тільки на телефон. Тому учора, незважаючи на дощ, я взяв свій вірний Nikon, штатив і поїхав на місце свого “злочину”…
4 жовтня, а це була субота, гуляючи з донькою Алею художників я зловив джекпот – при нас засвітилися сходи і також горіли вікна Андріївської церкви, що буває не кожного вечора. Я зробив два досить вдалих кадри на телефон, але одразу ж вирішив повернутися сюди з камерою та штативом. Чому зі штативом, адже розмивати рух тут не потрібно? Щоб завдяки довгій витримці, 20-25 секунд, зменшити ISO до мінімуму, щоб зменшити шуми на фото, і прикрити діафрагму об’єктива, щоб ліхтарі світилися красивими зірочками.
Для розминки зробив декілька кадрів на Поштовій, про себе подумавши, що це було вже, і поїхав на фунікулері наверх. Все було наче ідеально для здійснення задуманого, і сходи світилися, і вікна церкви, але дівчата, які також люблять гарні фото, перемогли. Не дочекався я ідеального моменту, щоб нікого не було на сходах. Будемо вважати це репетицією. Другою, генеральною. Хоча деякі фотографи чекають по десять років, щоби зробити омріяний кадр, я сподіваюся зробити цей вже на наступних вихідних. А нереалізовану творчу наснагу я вчора спрямував на оглядове колесо на Контрактовій площі.
Підпишіться на мій блог, щоб стежити за оновленнями на сайті!
Казково!!! 🙂