Коли ми з Вікторією завершили нашу фотосесію і вже підійшли до пішохідного переходу на Поштовій площі, в мене раптом з’явилася ще одна ідея.
– Вікторія, а давайте ми дочекаємось зеленого, ви перейдете на ту сторону, а потім першою в натовпі підете на мене, а я вас сфотографую. Може з цього щось вийде цікаве.
Тільки Вікторія перейшла на той бік, як приїхав її 62-й автобус. Мені так і хотілось крикнути: “Їдьте, не треба чекати!”, але було далеко та шумно від машин, не почула би. То ж ми потім ще півгодини постояли, почекали її наступний автобус, а я пішов собі на метро.
Та мені здається, що ми затрималися недарма.
Вся фотосесія тут: https://alexsparky.com/viktoriya/
Підпишіться на мій блог, щоб стежити за оновленнями на сайті!