Моя сніготерапія
Якби не сніг, особисто мені було би важче прожити цей січень…
Краду як митець
Це вже не вперше, коли я побачив в Instagram красивий кадр і поїхав його повторити, поки погода відповідна.
Парк Слави Льодовикового періоду
Є в мене такий недолік, що, коли мені на очі потрапляє якась краса, я не відчуваю межу, де треба зупинитися її фотографувати. Мені завжди здається, що ця краса настільки велична, що як би багато кадрів я не зробив, це все рівно буде неповажно мало для неї.
Моя найшвидша плівка
Перед Новим роком, 28 грудня, завіз у analog_missionary на Гончара плівку на проявку та скан. Вчора нарешті отримав посилання на скани.
It’s Beginning to Look a Lot Like Christmas
Мабуть, це найказковіше місце Києва взимку, окрім ВДНГ, звичайно. Навіть без снігу. І особливо з дощем, коли усе блищить та віддзеркалюється.
Зустріч з Олексієм Ковжуном
Олексій Ковжун для нас з братом легендарна особистість. З нетерпінням чекали в 90-ті на його програму про музику «Пост» на телеканалі ТЕТ. Це був як ковток свіжого повітря для нас, меломанів, в ті часи.
8 років одному муралу
Майже рівно 8 років тому став свідком створення муралу на стіні будівлі управління поліції. Протягом двох тижнів, з 6 по 20 листопада 2017 року, я час від часу в обідню перерву приходив подивитися, як просувається робота та фотографував цей процес на телефон та дзеркалку. А наприкінці навіть познайомився з автором муралу – художницею зі США […]
Stairway to Heaven
Кажуть, що злочинці завжди повертаються на місце злочину. Для мене, як для фотографа, злочин побачити гарний кадр і зняти його тільки на телефон. Тому учора, незважаючи на дощ, я взяв свій вірний Nikon, штатив і поїхав на місце свого “злочину”…
Плем’я війни
Просто зайшов з сім’єю кави попити і випадково потрапив на цікаву подію…
Олександр Глядєлов: «І побачив я»
Вчора нарешті відвідав в Українському домі виставку фотографій Олександра Глядєлова «І побачив я». Почув, що цього дня там відбудеться презентація його книги, тож вирішив вбити одразу двох зайців.